Як подолати стрес та попередити емоційне вигорання

Стрес – це реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні. Загалом стрес – це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм нашого організму. Виникнення стресу означає, що людина включилася в певну діяльність, спрямовану на протидію небезпечним для неї впливам.

Переживаючи стрес, людина може потрапити в замкнене коло, яке підкріплює та поглиблює цей стан. Батьки – незамінні люди в житті дитини. Ви даєте їй опору та стишення, вселяєте надію, пояснюєте та надаєте керівництво, ви захищаєте й говорите, що «все вже минуло, ти в безпеці.

Пропонуємо вам покроковий план управління власними стресами від Юнісеф для того, щоб ви могли допомагати дитині ефективно розв’язувати її життєві завдання

Зрозуміти власні «сигнали SOS» S.O.S
■ лікування хвороби, в тому числі подолання шкідливої звички;
■ зміни в житті, як-от шлюб, вихід на пенсію, розлучення, переїзд;
■ щоденні клопоти й завдання;
■ позитивні події, наприклад, організація свята чи ремонт;
■ балансування між багатьма ролями або завданнями одночасно.
■ дратівливість або надмірна вимогливість;
■ конфліктність;
■ зменшення здатності виконувати розумову роботу;
■ погіршення концентрації уваги та забудькуватість;
■ поганий сон;
■ тривожність;
■ відчуття напруження в тілі;
■ біль у спині та шиї;
■ часті головні болі, мігрені;
■ біль у шлунку (стресові гастрити), розлади шлунку;
■ підвищені артеріальний тиск та пульс;
■ зміна апетиту (або весь час хочеться щось «жувати», або відсутність апетиту);
■ висипи на шкірі, «дряпання» шкіри;
■ болі в грудях;
■ погіршення існуючих проблем зі здоров’ям;
■ схильність до застуд/грипу та повільніше відновлення.

Людина, яка зрозуміла природу свого стресу, може «зростати» в ньому, відточуючи потрібні навички для подолання його впливу. Наприклад, бажана навичка – спокійно спілкуватися з дитиною, чути й розуміти одне одного.

Методи розвитку цієї навички:
■ Завжди пам’ятати про користь від такого спілкування для нас обох.
■ Брати тайм-аут, коли відчуваю напруження і от-от зірвусь.
■ Завжди просити вибачення, коли була/-в не права/-ий чи вчинила/-в несправедливо по відношенню до дитини.
■ Перед розмовою з дитиною обміркувати те, про що я хочу поговорити; підібрати відповідні намірам слова заздалегідь.
■ Під час розмови спочатку намагатися зрозуміти, що каже дитина, а вже потім говорити самій/самому.
■ Порадитися з чоловіком/дружиною/подругою/другом/спеціалістом.

Батьки, які не впоралися зі стресами та стикнулися з емоційним вигорянням, можуть зриватися й кричати на дітей. І незважаючи на те, що більшість батьків усвідомлюють, що їхні дії помилкові, ситуація може повторюватися знову й знову. Що менша дитина, то серйознішими можуть бути наслідки батьківських емоційних зривів для її здоров’я

Про причини емоційного вигоряння і ще більше порад в посібнику «Як подолати стрес та попередити емоційне вигоряння» на ресурсі позитивного батьківства від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/media/5421/file/managing_stress_ua.pdf

Бережіть себе та будьте здорові!