Тиждень обізнаності про булінг. Як запобігти і куди звернутися за допомогою?
20 листопада 2024
Триває тиждень обізнаності про булінг (18-23 листопада 2024 р.). Дізнаємось що таке булінг, в чому його небезпека, як протидіяти та куди звернутися за допомогою. Пропонуємо матеріал, підготовлений фахівцями відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань.
Булінг – це агресивна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском. Будь-хто може стати жертвою булінгу. Досить опинитися в слабкій позиції або перейти комусь дорогу. Проте в більшості випадків в категорію жертв потрапляють діти, які так чи інакше відрізняються від своїх однолітків: фізичними даними, успішністю в навчанні, матеріальним станом, чи навіть характером.
Розрізняють наступні види булінгу:
Емоційній – коли кривдники дають образливі прізвиська, обзивають, акцентують увагу на зовнішніх недоліках, морально тиснуть на жертву, іноді настає повне ігнорування.
Економічний – образники змушують віддати гроші, іноді крадуть їх, псують чи відбирають речі жертви, забруднюють одяг.
Сексуальний – жертву чіпають за інтимні місця, дозволяють недоречні жарти інтимного характеру, насильно демонструють на жертві рухи, що імітують статевий акт.
Фізичний – агресор штовхається, ставить підніжки, щипає, дає ляпаси, завдає дрібних тілесних ушкоджень.
Кібербулінг – цькування в соціальних мережах, мобільна атака, настирливі дзвінки з погрозами, поширення в соцмережах пліток, фото/відеоматеріалів, що стосуються приниження жертви.
Останній вид цькування зараз особливо актуальний. Цифрові технології – вже невід’ємна частина життя кожної людини. Діти проводять дуже багато часу в соціальних мережах, особливо поза шкільним часом.
Образників у соціальних мережах чи онлайн-іграх називають «тролями», нерідко вони атакують жертв анонімно.
Характеристики жертви:
Агресор вибирає своїми жертвами людей вразливих, які не здатні чинити опір і не розраховують на захист. Тому багато жертв булінгу мають спільні риси:
Емоційні особливості: тривожність, невпевненість, гіперактивність.
Соціальна ізольованість: відсутність друзів, схильність до замкнутості.
Фізичні та розумові відмінності: носіння окулярів, заїкуватість, особливі освітні потреби.
Нестандартність: незвичайний спосіб спілкування або зовнішній вигляд.
Привертають увагу характеристики: високий соціальний статус, неблагополучна сім’я.
Наявність або відсутність елементів «популярності» – модного одягу, гаджетів і т.п.
Імпульсивність і висока чутливість до думки інших.
Проблеми в навчанні або особливі привілеї (улюбленці вчителів).
Зайвий контроль чи надмірна опіка з боку батьків.
Ознаки булінгу, на які треба звернути увагу батькам:
Часто жертви не тільки не просять про захист, але навіть не розповідають про переслідування та знущання.
- Зміни у поведінці та характері: різкі перепади настрою, пригніченість, втрата інтересу до улюблених занять.
- Погіршення здоров’я: порушення сну, нервовий тик та інші фізичні прояви.
- Часті травми: синці, подряпини, опіки та інші видимі сліди фізичного насильства.
- Регулярна відмова ходити до школи з різних причин, особливо через погане самопочуття.
- Страх знаходитися на вулиці або в школі одному . Діти можуть просити супроводжувати їх на заняття та забирати додому.
- Різке погіршення успішності навчання.
- Постійне пошкодження особистих речей: ламаються гаджети, зникає одяг, губляться шкільні приладдя.
- Часте прохання дати гроші на особисті витрати, випадки крадіжок.
- Екстремальні прояви – суїцидальні наміри.
Ефективний захист та профілактика:
Пам’ятайте, що агресивна поведінка не вважається нормою.
Важливо навчитися визначати свої межі та безпечно відстоювати їх.
Впевненість у собі, адекватна реакція і сучасний захист допоможуть дати необхідну відсіч.
Необхідно відмовлятися від пропозиції взяти участь у цькуванні, а також не займати нейтральну позицію.
Найкращий варіант – попросити захисту у дорослих та допомогти жертві повідомити про проблему батькам та вчителям.
Якщо жертві булінгу необхідна психологічна допомога, варто звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номерами: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів та 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних телефонів) по всій території України.
Матеріал підготували фахівці відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань