Своєчасний забір біологічного матеріалу перед початком антимікробної терапії, як ключова умова раціонального використання АМП

Раціональне використання антимікробних препаратів неможливе без мікробіологічної діагностики. Одним із важливих етапів є забір біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження до початку антибактеріальної терапії.

Актуальність проблеми:

За данними аналізу своєчасності бактеріологічної діагностики в ЗОЗ Запорізької області за 2024 рік:

• лише у 29,4 % випадків матеріал було відібрано до початку АМТ;
• у 4,2 % випадків зразки були отримані після старту терапії;
• у 66,4 % випадків забір біоматеріалу перед емпіричною антибактеріальною терапією не проводився.

Значення своєчасного забору біоматеріалу:

• ідентифікація збудниказабезпечує визначення етіологічно значущого мікроорганізму, відповідального за розвиток інфекційного процесу;
• визначення чутливості згідно з методиками EUCAST дає змогу обрати оптимальний антимікробний препарат для конкретного пацієнта;
• використання результатів бактеріологічного дослідження дозволяє перейти від емпіричного лікування до целеспрямованого, що знижує ризик терапевтичних невдач;
• зниження ризику резистентності;
• формування кумулятивної антибіотикограми на основі даних локального мікробіологічного моніторингу, що є базою для розробки локальних протоколів, СОП з емпіричної антимікробної терапії та стратегій ААП.

Критичні аспекти процедури:

• забір матеріалу здійснюється до введення антибактеріального препарату пацієнтові, оскільки навіть одноразове введення препарату може суттєво знизити діагностичну цінність дослідження;
• необхідне дотримання правил асептики та адекватний обсяг матеріалу;
• транспортування зразків до мікробіологічної лабораторії повинно здійснюватися у максимально короткі терміни при відповідних умовах.

Роль клінічного фармацевта:

• моніторинг відповідності призначень вимозі «спочатку посів – потім антибіотик»;
• проспективне фармацевтичне консультування для корекції терапії за результатами визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів;
• навчання персоналу, спрямоване на підвищення якості забору, скорочення кількості контамінованих зразків та забезпечення достовірності результатів;
• аналітична робота з мікробіологічними звітами з метою оптимізації емпіричних схем у ЗОЗ.
  Матеріал підготувала Анастасія Шахова, фармацевт клінічний відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю