Що таке хвороба Лайма та як її уникнути?

З 4 по 11 квітня 2025 року в Запоріжжі вперше за тривалий час було зареєстровано випадок хвороби Лайма. Це інфекційне захворювання, яке передається через укуси іксодових кліщів. Зазвичай кліщі активізуються у теплий період року — з травня місяця. Проте цього року люди з укусами кліщів звертались вже з середини березня. За цей період лабораторією особливо небезпечних інфекцій мікроскопічним методом досліджено 43 іксодових кліщі, з них в 19 виявлені клітини, подібні на борелії. І вже на початку квітня зафіксовано перший випадок захворювання.

Хвороба Лайма (також відома як кліщовий бореліоз або Лайм-бореліоз) — це трансмісивна інфекція, збудник якої потрапляє до організму людини разом зі слиною заражених кліщів. Джерелом інфекції є дрібні ссавці та птахи, які є годувальниками кліщів і основним резервуаром збудника в природі. Людина не передає захворювання іншій людині — інфекція поширюється виключно через укуси кліщів.

Симптоми хвороби Лайма можуть з’являтися в межах 1–45 днів після укусу кліща (в середньому — через 7–14 днів). Особливо вразливі люди, які часто перебувають на природі — у лісах, лісопарках або зелених зонах міста. Варто пам’ятати, що лише третина інфікованих може згадати сам факт укусу.

Хвороба розвивається поступово і проходить кілька стадій:
– Рання локалізована стадія — виникає впродовж першого місяця після укусу. Найбільш типовий симптом — мігруюча еритема: червона пляма з чіткими межами, яка з’являється на місці укусу. Переважно уражаються ділянки з тонкою шкірою (найчастіше у паховій чи підколінній ділянці). Але в третини хворих еритема не виникає взагалі, що ускладнює діагностику.
– Рання дисемінована стадія — починається через 3–5 тижнів від початку хвороби. Спостерігається у 20-25% хворих з мігруючою еритемою, які, як правило, не отримували адекватної антибіотикотерапії. Інфекція поширюється по організму, з’являються нові еритеми, лімфоцитоми, неврологічні симптоми (параліч Белла, менінгіт), болі в м’язах і суглобах, а також серцево-судинні ускладнення.
– Пізня хронічна стадія — може розвинутись через місяці й навіть роки після зараження, якщо не проводити належне лікування.

Клінічні прояви можуть зникати самостійно, але це не означає повне одужання. Імунітет після перенесеної хвороби не є стійким, і можливе повторне зараження.

Вакцини від хвороби Лайма, на жаль, не існує.

Профілактика після укусу кліща має критичне значення, адже своєчасні дії можуть значно знизити ризик розвитку хвороби Лайма:
– У районах з високим ризиком зараження — якнайшвидше видалити кліща (бажано протягом перших 24 годин);
– Ризик інфікування суттєво зростає з тривалістю присмоктування кліща – понад 72 години.

Як же захиститися від цієї хвороби?
– Використовуйте репеленти та носіть захисний одяг під час прогулянок у лісах, парках та інших місцевостях з високою ймовірністю контакту з кліщами.
– Обов’язково оглядайте себе, дітей і домашніх тварин після повернення з природи, особливо ділянки за вухами, шию, пахви, живіт і коліна.

Хворобу Лайма легше попередити, ніж лікувати. При укусі кліща звертайтесь до лікаря для вирішення екстреної профілактики антибіотиками. Будьте уважні до свого здоров’я та не ігноруйте перші ознаки після укусу кліща!
Знятого кліща можливо дослідити методом мікроскопії вмісту кліща, або методом ПЛР для виявлення ДНК збудників бореліозу та анаплазмозу.

Матеріал підготовлено завідувачем лабораторії особливо небезпечних інфекцій Надією Ковригою.