Що потрібно знати про колоректальний рак

Колоректальний рак є збірним терміном, який об’єднує за схожими причинами та механізмом виникнення пухлини слизової оболонки прямої, сигмовидної та ободової кишки.

Колоректальний рак є найчастішою пухлиною шлунково-кишкового тракту, він є  третім за частотою виявлення видом  онкопатології в усьому світі і другою за частотою причиною смерті серед усіх видів раку. За даними Національного канцер-реєстру, поширеність колоректального раку в Україні становить 42,3 нових випадків на рік на 100 тис. населення. Близько 90% випадків колоректального раку діагностують у людей віком понад 50 років.

Актуальні терапевтичні стратегії дають позитивний результат лікування пухлин невеликого розміру у межах слизового шару стінки кишечнику та сприятливий прогноз для пацієнта. Однак діагностика колоректального раку на ранніх стадіях створює певні труднощі, які пов’язані з тривалим безсимптомним перебігом захворювання. Тому для підвищення ефективності лікування колоректального раку чинними клінічними настановами рекомендовано проведення скринінгу.

Регулярний скринінг колоректального раку необхідний для раннього виявлення захворювання, підвищення ефективності лікування пацієнтів із цією патологією та зниження ризику летального наслідку.

Скринінг відрізняється від раннього виявлення раку тим, що передбачає обстеження потенційно здорових людей, які належать до різних груп ризику, вікових категорій, мають відповідний вік.

Що я маю знати про скринінг колоректального раку?

Скринінг використовується для виявлення раку до появи будь-яких симптомів або ознак.

Скринінг колоректального раку в Україні за наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» рекомендовано проводити у осіб віком 50–75 років з частотою 1 раз на 2 роки (за наявності факторів ризику – 1 раз на рік).

Колоректальний скринінг необхідно проводити щорічно всім жінкам та чоловікам після 50 років; після 40 років – особам, які входять до групи підвищеного ризику (мають поліпи та сімейну історію пухлини товстого кишківника).

На сьогодні для скринінгу колоректального раку найчастіше використовують колоноскопію – ендоскопічне дослідження товстого та частини тонкого кишківника, яке виконується за допомогою тонкої, гнучкої трубки, оснащеної освітлювальним приладом та відеокамерою на кінці.

Великою перевагою колоноскопії є можливість виконання додаткових маніпуляцій за потреби. Наприклад, видалення виявленого поліпа (доброякісного розростання внутрішньої оболонки прямої чи товстої кишки), який потенційно може малігнізуватися, або взяття зразку тканини із підозрілої ділянки для патогістологічного дослідження. Наразі на міжнародному рівні рекомендовано виконання колоноскопії у медикаментозному сні (седації). Це не загальний наркоз, не потрібно плутати, а процедурна седація, під час якої ви просто спите та не відчуваєте жодного дискомфорту. Медикаментозний сон виконується та контролюється винятково лікарем-анестезіологом.

Колоноскопія є найефективнішим методом скринінгу колоректального раку.

У той же час у ряді випадків пацієнти надають перевагу проведенню неінвазивного скринінгу колоректального раку.

Сьогодні існує два неінвазивні скринінгові тести, які використовують для ранньої діагностики колоректального раку: імунохімічний тест калу (The fecal immunochemical test – FIT) або швидкий тест на приховану кров у фекаліях – FOB; багатоцільовий аналіз ДНК калу (multitarget stool DNA test – mt-sDNA).

У нещодавньому дослідженні було показано, що ці тести за ефективністю ранньої діагностики колоректального раку не поступаються колоноскопії. Водночас продемонстровано, що проведення FIT є більш економічно ефективним, тобто пов’язане з меншими витратами.

У групі осіб звичайного ризику (до цієї групи входять чоловіки й жінки віком понад 50 років) методом скринінгу є неінвазивні FOB- або FIT-тести, які дають змогу виявляти кількісний вміст гемоглобіну та гаптоглобіну в фекальних масах, що характерно для аденоматозних передпухлинних поліпів, карциноми in situ і ранніх стадій інвазивного раку товстої кишки.

FOB- і FIT-тести безпечні та не потребують участі медичного персоналу.

Тож, якщо ви маєте потребу у проходженні скринінгу колоректального раку або ж маєте скарги, обтяжений анамнез сімейний чи власний, запишіться на консультацію до свого сімейного лікаря. На прийомі спільно із лікарем ви складете план майбутніх обстежень та будете певні, що мінімізуєте усі ризики власними зусиллями.

Матеріал підготовлено відділом епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань