Рубрика: Ви запитуєте – ми відповідаємо. Що таке дисбіоз?

Щоб зрозуміти як виникає стан дисбіозу, розглянемо розподілення мікробіоти в  різних біотопах людського організму.

Кишечник людини щільно заселяють більше тисячі видів різних мікробів, що у відсотках складає близько 90-95% від усієї мікрофлори макроорганізму.

Розподіл мікробів у шлунково-кишковому тракті нерівномірний. У порожнині рота мікрофлора багата і різноманітна: стрептококи, стафілококи, ентерококи, гриби, найпростіші та ін.

У шлунку мікробів міститься мало або вони відсутні зовсім через бактерицидні властивості соляної кислоти і шлункового соку. Можуть бути присутніми у мізерній кількості стафілококи, стрептококи, сарцини, ентерококи, молочнокислі бактерії, гриби.

У різних відділах тонкого кишечника вміст мікробів неоднаковий. У високих відділах їх може не бути зовсім або їх вміст ще менше, ніж у шлунку, у нижніх – мікрофлора починає зближуватися з флорою товстого кишечника.

Найбільш багата на мікрофлору товста кишка: 30% від сухої маси фекалій складають мікроорганізми.

У мікрофлорі товстих кишок чисельно переважають:

• анаеробні бактерії (біфідобактерії, бактероїди, різні спорові форми);
• аеробні бактерії, представлені кишковими паличками, лактобацилами та ін;
• залишкова мікрофлора (стафілококи, клостридії, протей, дріжджоподібні гриби та ін.) міститься у значно менших кількостях.

У здоровому організмі з нормальною мікрофлорою всі бактерії перебувають у стані динамічної рівноваги, постійної взаємодії. Власна флора на епітелії травного каналу утворює захисний слизовий бар’єр – так звану біоплівку, яка складається із шару слизу, молекул секреторного імуноглобуліну А, мікроколоній власних бактерій та їх метаболітів і бере участь в налаштуванні імунних реакцій (у кишечнику знаходиться 70-80 % імунних клітин), захисті нашого організму від проникнення потенційно патогенних мікроорганізмів, у тому числі збудників кишкових інфекцій; у процесах травлення; синтезі деяких вітамінів і речовин, необхідних клітинам кишківника для нормального функціонування; синтез близько 90 % серотоніну – «гормону щастя».

Однак, внаслідок ряду причин: постійні стреси, фаст-фуд, шкідливі звички, що призводять до порушення нормального біоценозу, відбуваються кількісні та якісні зміни кишкової флори, які характеризуються зменшенням числа, а іноді і повною відсутністю типової кишкової палички, біфідо- і лактобактерій та появою патогенної мікрофлори (лактозонегативних ентеробактерій, гемолізуючих ешерихій, патогенних стафілококів, грибів, протеїв та ін.).

Розвивається стан, який називають дисбіозом. Термін “Disbiosis” зараз дуже активно використовується, в тому числі в зарубіжній літературі.

За визначенням ВООЗ, дисбіоз кишечника – це клініко-лабораторний синдром, який характеризується змінами якісного та/або кількісного складу нормальної мікрофлори певного  біотопу кишечника і супроводжується метаболічними і імунологічними порушеннями, і є результатом різного типу патологій, але не їх причиною.

Дисбіоз можуть спричинити :

• нераціональне тривале вживання антибіотиків та гормональних контрацептивів;
• нездоровий раціон харчування (дефіцит харчових волокон та надлишковий вміст рафінованих продуктів);
• пониження імунітету;
• хронічні та інфекційні захворювання ШКТ;
• стрес, депресія, порушення біоритмів;
• глистяна інвазія;
• вживання алкогольних напоїв, паління;
• неконтрольоване голодування та дієти;
• захворювання ендокринної системи;
• екстремальні, шкідливі умови праці, підвищена радіація.

Найбільш характерні симптоми дисбіоз:

• нестійкий стілець – діарея і запори ;
• печіння у серці, порушення його ритму;
• стеаторея;
• метеоризм;
• неприємний смак у роті;
• слабкість, почуття “розбитості”;
• “бурчання” у різних відділах живота;
• підвищена знервованість;
• прояви алергічних реакцій: еритематозний висип, свербіж шкіри, кропив’янка;
• біль у животі (монотонна, що тягне або розпираючого характеру, і посилюється в другій половині дня, іноді – сильна колікоподібна).

Профілактика дисбіоз:

• антибактеріальна терапія має відбуватись під лікарським супроводом ;
• після закінчення лікування антибактеріальними препаратами важливо приймати пробіотики;
• харчування має бути збалансованим, в раціоні – достатня кількість харчових волокон та молочнокислих родуктів;
• пацієнти, які страждають на хронічні захворювання травної, імунної системи, мають отримувати якісні рекомендації у відповідних фахівців щодо корегування зміненого балансу мікрофлори;
• відмова від паління та інших шкідливих звичок. Для визначення якісного та кількісного вмісту мікрофлори кишечника проводиться бактеріологічне дослідження. Матеріалом для дослідження є випорожнення.

Бактеріологічні дослідження проводять у двох напрямках: 1) визначення характеру нормальної мікрофлори; 2) виявлення патогенних збудників (Salmonella, Shigella, E. сoli патогенних тощо). Їх можна замовити в мережі баклабораторій ДУ «Запорізький ОЦКПХ МОЗ».

Матеріал підготувала лікарка-бактеріолог вищої категорії бактеріологічної лабораторії Аделіна Іванова