Рубрика: «Інтерв’ю з лікарем»: Оксана Дергачова. Частина 2

Підвищуємо обізнаність батьків та дітей. Фахівці відділу комунікації та інформаційно-роз`яснювальної роботи продовжують розмову з досвідченою педіатринєю Правобережного ЦПМСД Оксаною Дергачовою.

Говоримо з фахівчиною про здоров’я школярів, важливість повноцінного сну, режим дня та практичні рекомендації для батьків. Слідкуйте за нашими дописами — попереду ще більше корисних порад та важливих фактів.

Скільки фізичної активності потрібно школяреві та як організувати рух протягом дня?

Щоб компенсувати багатогодинне сидіння за партою, фізична активність дитини має бути регулярною, різноманітною та складати щонайменше 60 хвилин на день (згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я).

Головна мета батьків — не перевантажити втомленого після уроків школяра, а розвантажити його нервову систему й активізувати кровообіг за допомогою руху. Навчіть дитину вставати на кожній перерві. Сидіння в телефоні між уроками — це табу. Потрібно пройтися коридором, зробити кілька нахилів голови, потягнутися вгору. Під час виконання домашніх завдань удома робіть руханки кожні 45 хвилин.

Також використовуйте будь-яку можливість порухатися без спеціального спорядження. Наприклад: ходити до школи та назад пішки (хоча б частину шляху). Відмовтеся від ліфта на користь східців. Гуляйте з дитиною на свіжому повітрі мінімум 40–60 хвилин після школи до того, як дитина сяде за домашнє завдання.

Як правильно контролювати час, який дитина проводить із гаджетами, та організувати її робоче місце?

 Окрема проблема сучасних школярів — тривалий час сидіння перед екранами гаджетів. Батькам треба контролювати і цей процес. Але замість жорстких односторонніх заборон потрібно переходити до чітких спільних правил, автоматизованого контролю та пропозиції альтернатив.

Обговорення разом та визначення ліміту. Наприклад: 1 година в будні, 2 години у вихідний день. Замість раптового вимкнення підійдіть і м’яко скажіть: «У тебе залишилося 10 хвилин. Догравай раунд / додивляйся відео й завершуй». Потім нагадайте за 5 хвилин. Шпигунство, читання особистих листувань та постійні перевірки «потайки» назавжди руйнують довіру між батьками та дитиною. Поважайте приватність (особливо з підлітками).

Щоб мінімізувати навантаження на хребет і очі дитини під час навчального процесу, її робоче місце має бути організоване за чіткими ергономічними правилами. Головний секрет полягає в тому, що меблі повинні «рости» разом із дитиною, а освітлення має бути багаторівневим. Впровадьте правила для захисту очей: кожні 20 хвилин роботи напружуйте зір вдалину — дивіться на відстань близько 6 метрів протягом 20 секунд. Кожні 45 хвилин дитина обов’язково має встати зі стільця на 5–10 хвилин, щоб зробити легку руханку.

 На які зміни в поведінці дитини батькам варто звернути увагу та коли потрібна допомога психолога?

Проте існують певні зміни у поведінці, які виходять за межі норми. Вони свідчать про те, що психіка дитини не справляється зі стресом, і їй потрібна допомога дорослих. Проявами даного стану можуть бути скарги на здоров’я без явної медичної причини. Ви, як батьки, можете помітити:

• різку зміну апетиту. Повна відмова від їжі (навіть від улюблених страв) або, навпаки, постійне «заїдання» стресу солодощами та фастфудом.
• порушення сну.
• різкі перепади настрою (емоційні гойдалки)
• апатію та втрату інтересів. Соціальна ізоляція або протестна поведінка.

Якщо симптоми посилюються, не соромтеся звернутися до дитячого чи шкільного психолога.

Оскільки діти дзеркально копіюють стан батьків, ваш спокій та чіткий план дій є головним фактором їхнього захисту. Контролюйте свої емоції при дитині. Ваш спокійний, упевнений голос — це її головний щит. Війна руйнує передбачуваність життя. Поверніть її через щоденні ритуали: недільні млинці, читання казки на ніч, спільні настільні ігри. Це дає дитячій психіці сигнал: «Життя триває, я в безпеці».

Незабаром ми продовжимо спілкування з лікаркою, слідкуйте за нашими оновленнями.