Профілактика професійних захворювань на виробництві – запорука збереження здоров’я та працездатності робітників!

Професійні захворювання – це група хвороб що виникають виключно або переважно в наслідок впливу на організм несприятливих умов праці та професійних шкідливих факторів.

В процесі трудової діяльності на робітників діють фактори виробничо- го середовища та трудового процесу, які можуть негативно вплинути на  стан здоров’я. Чим вище відхилення рівня дії фактору від гігієнічного нормативу та чим більше тривалість дії такого фактору, тим вища ймовірність виникнення професійного захворювання.

Хімічні фактори: викликають гострі та хронічні отруєння, наприклад, дерматити. Виробництва з перевищенням вмісту пилу в повітрі робочої зони провокують захворювання дихальної системи та враження слизових оболонок.

Фізичні фактори: вібраційні, ультразвукові, шумові, електромагнітні, радіаційні, температурні впливи обумовлюють розвиток професійних захворювань, таких як вібраційна хвороба, вегетативний поліневрит, зниження слуху та інше.

Фізична втома та перенапруженість: визивають патології опорно- рухомого апарату, неврози, артрози, невралгії. Від перевтомлення можуть страждати очі, голосові зв’язки, виникати спазми.

Біологічні фактори: несуть загрозу зараження вірусними, бактеріальними, паразитарними інфекціями.

Впливу психологічних факторів того чи іншого ступеня можуть піддаватися представники будь яких професій. В результаті постійного психологічного напруження можливі депресії та нервові зриви.

Наявність професійного захворювання не завжди означає зниження загальної працездатності. При початкових та легких формах може бути видано висновок про необхідність покращення умов роботи в конкретних виробничих умовах та переведення на нове робоче місце.

Найважливішим методом боротьби з розвитком професійних захворювань є їх профілактика, заходи якої спрямовані на зниження несприятливого впливу на організм робітників шкідливих факторів виробничого середовища на робочих місцях. Система заходів з зміни впливу факторів виробничого середовища повинна здійснюватися у порядку ефективності.

В першу чергу віддати перевагу варто технологічним заходам – змінити технологію виробництва, заміна діючих циклів виробництва на більш екологічні, застосовувати закриті технологічні процеси, що виключають знаходження робітника в зоні дії шкідливих факторів.

Санітарно-технічні заходи (вентиляція, кондиціонування, терморегуляція) – направлені на максимальне зниження шкідливих виробничих факторів, присутність яких не можливо виключити  технологічно.

Санітарно-гігієнічні заходи – направлені на безпосередній захист робітника при контакті з шкідливими виробничими факторами. До них відносять обов’язкове застосування засобів індивідуального захисту ( ЗІЗ ), регламентація перерв, лікувально-профілактичне харчування робітників.

Лікувально-профілактичні заходи – здійснюються шляхом постійної організації медичних оглядів робітників, у тому числі періодичних медоглядів (при здійсненні трудової діяльності) та попередніх медичних оглядів ( при прийманні на роботу ).

Не менш важливу роль можуть відігравати адміністративні заходи – жорстке нормування технологічних процесів, контроль дотримання техніки безпеки, розробка внутрішніх стандартів.

Сукупність усіх видів профілактичних заходів суттєво знижують ризик шкідливого впливу виробничих факторів, тим самим сприяють збереженню здоров’я та працездатності робітників.

Матеріал підготував лікар з гігієни праці Володимир Гуляш