Основні принципи радіаційної безпеки персоналу рентгенівських кабінетів
3 лютого 2026
З того часу, як рентгенівське випромінювання стало використовуватися з метою отримання зображення, почалася ера рентгендіагностики.
Минуло вже понад 130 років, а цей метод і дотепер є основним в діагностиці захворювань і травм органів людини.
Водночас від самого початку використання рентгендіагностики науковці і практики зіштовхнулись з негативними сторонами впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Незважаючи на це, рентгенівське випромінювання продовжує активно використовуватися в медицині. А з появою методу комп’ютерної томографії (КТ), що використовує рентгенівське випромінювання, арсенал рентгендіагностики збагатився новим інструментом, що має унікальні можливості.
Слід зазначити, що в галузі рентгендіагностики на сьогоднішній день в Україні працює понад 20 тисяч осіб, які постійно стикаються з негативним впливом рентгенівського випромінювання.
У зв’язку з цим, одним із важливих завдань в рентгенології є необхідність зниження дозових навантажень персоналу рентгенкабінетів шляхом забезпечення радіаційного захисту при проведенні рентгендіагностичних досліджень і втілення в роботу всього комплексу практичних заходів щодо забезпечення радіаційної безпеки.
Головними основоположними документами щодо керування радіаційною безпекою в Україні є такі:
- Закон України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку»;
- Закон України «Про захист людини від дії іонізуючого випромінювання»;
- «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)»;
- «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки населення України»;
- «Гігієнічні вимого до влаштування і експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» зі змінами;
Мета забезпечення радіаційної безпеки
Метою забезпечення радіаційної безпеки при проведенні рентгеноло-гічних процедур є:
- забезпечення неперевищення лімітів доз персоналу (20 мЗв на рік);
- виключення будь-якого невиправданого опромінення і зменшення доз опромінення персоналу нижче від встановлених лімітів доз настільки, наскільки це може бути досягнуто і економічно обґрунто-вано;
- визначення основних вимог до отримання, обліку і зберігання рентгенапаратів;
- забезпечення основних вимог до безпечної експлуатації рентгенапаратів.
Принципи вітчизняного нормування опромінення
Вітчизняне нормування радіаційного опромінення базується на трьох основних принципах.
Принцип виправданості. Будь-яка практична діяльність, пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), не повинна здійснюватися, якщо вона не приносить більшої користі опроміненим особам або суспільству загалом порівняно зі шкодою, яку вона завдає.
Принцип неперевищення. Рівні опромінення персоналу і населення від усіх ДІВ у процесі їх експлуатації не повинні перевищувати встановлені ліміти доз.
Принцип оптимізації. При використанні будь-якого ДІВ індивідуальні дози опромінення і кількість опромінених осіб мають обмежуватися такими низькими рівнями, наскільки це можливо з урахуванням економічних і соціальних факторів.
З урахуванням цих принципів Нормами радіаційної безпеки України для осіб категорії «А» (персонал) встановлено ліміт річної дози опромінення – 20 мЗв.
Крім того з метою закріплення досягнутого рівня радіаційної безпеки в установі для персоналу встановлюються «контрольні рівні» опромінення (КР). Вони повінні бути нижчими за допустимі настільки, наскільки це практично можливо.
Контрольні рівні встановлюються адміністрацією за узгодженням з органами регулюючого контролю.
Підготовка і допуск персоналу до роботи
Адміністрація лікувального закладу призначає особу, що відповідає за радіаційну безпеку і радіаційний контроль в установі, за облік і збереження рентгенапаратів, підготовку персоналу з питань радіаційної безпеки.
Для безпечної експлуатації рентгенобладнання адміністрація складає договір із спеціалізованою організацією про профілактичне обслуговування і ремонт рентгенапаратури.
До роботи з рентгенапаратами допускаються особи, що мають спеціальну підготовку, досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд згідно вимог чинного наказу МОЗ, та не мають медичних протипоказань до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), пройшли навчання і перевірку знань з радіаційної безпеки (РБ).
Список осіб, допущенних до робіт з ДІВ (категорія «А») затверджується окремим наказом.
Перевірка знань персоналу категорії «А» з питань РБ проводиться комісією один раз на рік з реєстрацією в спеціальному журналі.
Експлуатація медичних рентгенівських апаратів здійснюється тільки після отримання ліцензії від Державної інспекції ядерного регулювання (за деяким винятком).
Радіаційна безпека при експлуатації медичних рентгенівських апаратів
Рентгенівські кабінети розміщуються відповідно до проекту. Не дозволяється розміщувати кабінети в житлових будинках (за винятком стоматологічних) і дитячих установах.
Радіаційна безпека забезпечується:
- використанням апаратури і устаткування, які відповідають вимогам радіаційної безпеки;
- обґрунтованим переліком приміщень;
- використанням оптимальних режимів роботи рентгенапаратів;
- застосуванням стаціонарних, пересувних і індивідуальних засобів захисту;
- проведенням технічного обслуговування рентгенапаратів;
- навчанням персоналу безпечним методам проведення досліджень, а також методам і способам забезпечення радіаційної безпеки;
- здійсненням радіаційного контролю персоналу у повному обсязі, відповідно до програми РК, в тому числі індивідуальною дозиметрією.
Виконання рентгенівських процедур здійснюється тільки за методи-ками, затвердженими МОЗ України.
Всі роботи при увімкненому рентгенапараті персонал повинен здійснювати в індивідуальних засобах захисту.
Для забезпечення безпечних умов проведення рентгенологічних досліджень необхідно використовувати засоби захисту від дії електричного струму, свинцю та інших шкідливих нерадіаційних чинників, а також здійснювати протипожежні та протиепідемічні заходи.
Радіаційний контроль
В рентгенкабінетах при повсякденній роботі проводиться радіаційний контроль (РК).
Основними завданнями РК є:
- контроль потужності рентгенівського випромінювання на робочих місцях персоналу, в суміжних приміщеннях і на прилеглій території;
- контроль ефективності захисту пересувних і індивідуальних засобів захисту;
- індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії «А»;
- розрахунок поточних і прогнозованих доз опромінення осіб категорії «А»;
- забезпечення інформацією для розрахунку доз і прийняття рішень у випадках аварійного опромінювання або нещасних випадках.
РК поділяється на періодичний, поточний і позаплановий.
Періодичний контроль здійснюється спеціалізованими організаціями, атестованими (акредитованими) в установленому порядку один раз на 2 роки і передбачає:
- перевірку радіаційного виходу рентгенівської трубки за допомогою прямих вимірювань;
- контроль потужності дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях персоналу, в суміжних приміщеннях і на прилеглій до процедурної території;
- контроль захисних властивостей індивідуальних засобів захисту персоналу і паціентів (свинцевий еквівалент).
Поточний контроль передбачає:
- контроль потужності дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях персоналу, в суміжних приміщеннях і на прилеглій до процедурної території;
- індивідуальний дозиметричний контроль персоналу і осіб, які періодично беруть участь у проведенні рентгенологічних досліджень, за винятком осіб, у яких прогнозована річна доза не перевищує 10 мЗв.
Позаплановий (аварійний) контроль проводиться при зміні умов експлуатації рентгенапарата або виникненні радіаційної аварії.
Інші вимоги
З метою фіксації досягнутого рівня РБ в рентгенкабінеті встановлюються контрольні рівні (КР) опромінення. Значення контрольних рівнів мають бути нижчими за відповідні ліміти доз для кожної категорії осіб. У разі перевищення КР проводиться розслідування і усуваються причини, що призвели до перевищення.
Для дотримання санітарно-гігієнічного і епідеміологічного режиму необхідно проводити профілактичну , а за необхідністю – завершальну дезінфекцію. Генеральне прибирання з використанням дезінфекційних засобів проводиться згідно з графіком, затвердженим керівником лікувального закладу.
Матеріал підготував лікар з радіаційної гігієни, кандидат медичних наук Михайло Костенецький