Clostridioides difficile: ключові аспекти інфекційного контролю

У закладах охорони здоров`я Запорізької області реєструються поодинокі випадки Clostridioides difficile – асоційованих інфекцій (CDI). Про ключові аспекти інфекційного контролю розповідає Анна Пелих, завідувачка відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю.

Clostridioides difficile (C. difficile) — грампозитивна анаеробна спороутворювальна бактерія, яка є однією з важливих причин антибіотик-асоційованої діареї та C. difficile infection (CDI).

Для закладів охорони здоров’я C. difficile становить особливу проблему через здатність збудника утворювати спори, які тривалий час зберігаються в довкіллі та можуть поширюватися через руки медичних працівників, поверхні, санітарне обладнання та багаторазове медичне обладнання.

Профілактика C. difficile  потребує системного підходу, що поєднує заходи інфекційного контролю, належну діагностику, епідеміологічний нагляд та раціональне застосування антибактеріальних препаратів. Саме комплексне впровадження цих заходів дозволяє розірвати ланцюг передачі та зменшити ризик виникнення інфекції у закладі.

 Раннє виявлення та своєчасна ізоляція

C. difficile infection необхідно своєчасно запідозрити у пацієнта з гострою діареєю, особливо за наявності факторів ризику — нещодавнього або поточного застосування антибіотиків, госпіталізації, попереднього епізоду на C. difficile тощо.

За підозри на C. difficile контактні запобіжні заходи слід розпочинати одразу, ще до отримання результатів лабораторного дослідження, якщо клінічна ситуація відповідає критеріям підозри.

Перевагу надають одномісній палаті з окремим санітарним вузлом.

Контактні запобіжні заходи для пацієнта з підтвердженою C. difficile мають тривати щонайменше 48 годин після припинення діареї, а за рішенням закладу — довше, з урахуванням клінічної та епідеміологічної ситуації. Під час переведення пацієнта до іншого відділення або закладу інформація про C. difficile має бути передана приймаючій стороні.

 Гігієна рук та засоби індивідуального захисту

Гігієна рук є одним із базових компонентів профілактики передачі C. difficile. При догляді за пацієнтом із C. difficile необхідно суворо дотримуватися правил гігієни рук та використовувати рукавички й захисний одяг відповідно до контактних запобіжних заходів.

Оскільки спиртовмісні антисептики не забезпечують надійного знищення спор C. difficile, особливе значення має миття рук водою з милом, особливо після контакту з пацієнтом або його оточенням у ситуаціях, пов’язаних із ризиком передачі спор.

Рукавички не замінюють гігієну рук.

У більшості клінічних ситуацій спиртовмісний антисептик залишається рекомендованим методом гігієни рук, якщо руки не забруднені видимими забрудненнями.

 Очищення та дезінфекція

Контаміноване довкілля є одним із ключових факторів передачі C. difficile. Тому стандартного прибирання недостатньо — необхідно забезпечити належне очищення з подальшою дезінфекцією.

У палатах пацієнтів із C. difficile необхідно забезпечити:

• регулярне очищення та дезінфекцію поверхонь високого ризику;
• особливу увагу до санітарного обладнання;
• щоденне прибирання приміщення;
• прибирання після переведення або виписки пацієнта;
• використання дезінфекційних засобів;
• належну обробку багаторазового медичного обладнання.

Очищення має передувати дезінфекції, а всі етапи повинні виконуватися відповідно до інструкції виробника та затверджених у закладі СОП.

Раціональне застосування антибактеріальних препаратів— невід’ємна складова профілактики C. difficile

Необхідно:

• призначати антибіотики лише за наявності показань;
• обирати препарат відповідно до клінічної ситуації;
• використовувати оптимальну дозу та тривалість лікування;
• регулярно переглядати доцільність продовження антибіотикотерапії;
• уникати необґрунтованого застосування антибіотиків широкого спектра.

Такий підхід одночасно сприяє профілактиці C. difficile та стримує розвиток антимікробної резистентності.

Епідеміологічний нагляд і відповідальність закладу

Ефективний контроль C. difficile неможливий без системного епідеміологічного нагляду та моніторингу виконання профілактичних заходів.

У разі виявлення випадків необхідно оцінювати своєчасність ізоляції, дотримання контактних запобіжних заходів, гігієни рук, використання ЗІЗ, якість очищення та дезінфекції, обробку медичного обладнання та практики застосування антибіотиків.

У разі зростання кількості випадків необхідно оперативно провести епідеміологічне розслідування та визначити можливі фактори передачі.

Основними компонентами ефективної профілактики C. difficile є:

раннє виявлення → своєчасна ізоляція → контактні запобіжні заходи → належна гігієна рук → дезінфекція → безпечна обробка медичного обладнання → раціональне застосування антибіотиків → епідеміологічний нагляд.

Саме системне виконання цих заходів є основою безпечного середовища для пацієнтів і медичних працівників та важливою складовою протидії інфекціям, пов’язаним із наданням медичної допомоги, і антимікробній резистентності.