Аналіз професійної захворюваності на підприємствах Запорізької області за 2021-2025 роки та шляхи її зменшення
2 червня 2026Із Сергієм Чайковським – головним державний інспектор відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області – поспілкувалися про професійні захворювання, які є найбільш характерними у робітників промислових підприємств Запорізької області в останні роки.
Що таке професійне захворювання?
Професійне захворювання – це захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності працівника та викликано впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.
Як повномасштабна війна вплинула на рівень професійних захворювань?
За останні 5 років (з 2021 по 2025) рівень професійної захворюваності в Україні дещо знизився. Так в 2023 році було зареєстровано 2 041 випадок хронічних професійних захворювань, в 2024 році – 1 276 випадків, в 2025 році – 1 109 випадків, хоча до 2014 року ці цифри перебували на рівні 6-7 тисяч в рік. Значне зниження рівня професійної патології викликане, нажаль, не покращенням умов праці на промислових підприємствах України, а тим, що раніше переважна більшість діагнозів професійних захворювань встановлювалась працівникам вугільної та гірничо-добувної промисловості, а саме Донецької та Луганської областей.
Починаючи з 2014 року, а ще більше після 2022 року, значна кількість цих підприємств залишилась на тимчасово окупованих територіях, підприємства зупинили свою діяльність, працівники були мобілізовані або виїхали за межі України, тому не мають можливості оформити профзахворювання і відповідно не потрапляють в цю статистику.
Кількість випадків хронічних професійних захворювань по областям за 2025 рік див. табл на слайді (додається)
У розрізі областей перше місце по рівню професійної захворюваності займає Дніпропетровська область (362 випадки), друге – Луганська+Донецька області (263 випадки), третє – Львівська область (230 випадків), четверте місце Запорізька область (180 випадків), п’яте – Кіровоградська область (48 випадків).
Як в цьому питанні виглядає ситуація в Запорізькій області?
Що стосується працівників промислових підприємств Запорізької області, то за останні 5 років у них зареєстровано 828 випадків хронічних професійних захворювань, із них 76 у жінок.
Рівень професійної захворюваності в Запорізькій області за період 2021-2025 років, див. табл. на слайді (додається)
Переважна більшість (97%) випадків хронічних професійних захворювань реєструється на підприємствах металургійної та гірничо-добувної промисловості області.
Професійна захворюваність у працівників промислових підприємств Запорізької області викликана в першу чергу впливом пилу, промислових аерозолів, шуму, вібрації (загальної та локальної) та фізичним перенавантаженням. Відповідно, для зниження їх негативного впливу на організм працівників, необхідно зменшувати рівень цих шкідливих виробничих факторів безпосередньо в джерелах їх виникнення.
Які заходи слід втілювати з метою профілактики?
З цією метою необхідно проводити:
– вдосконалення технологічних процесів і устаткування, покращення роботи систем механічної вентиляції, та очистки, це відповідно зменшить викиди шкідливих речовин у повітря робочої зони працівників;
– контролювати постійне використання працівниками засобів індивідуального захисту (респіраторів, берушів, навушників, антивібраційних рукавиць і насадок та інше);
– дотримуватись норм переміщення вантажів, режимів праці і відпочинку, температурних режимів на робочих місцях та інше.
Не менш важливе значення має своєчасне (раннє) виявлення порушень в стані здоров’я працівників під час проходження ними попередніх та періодичних медичних оглядів, в подальшому їх оздоровлення, раціональне працевлаштування (без впливу шкідливих виробничих факторів) або звільнення з роботи, яка протипоказана за станом здоров’я. Переважна більшість працівників з хронічними професійними захворюваннями, мають стаж роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів від 20 до 40 років.
За період з 2021 по 2025 роки 828 працівникам запорізьких підприємств було встановлено 2 066 діагнозів хронічних професійних захворювань.
Які причини професійних захворювань ?
За етіологією розвитку хронічних професійних захворювань вони розподілилися:
– захворювання викликані впливом промислових аерозолів (ХОЗЛ, пневмоконіози, хронічні бронхіти та інші) – 763 діагнози (37%), що зумовлено значною кількістю працюючих в умовах підвищених концентрацій пилу, хімічних речовин у повітрі робочої зони, недосконалістю технологічних процесів, санітарно-технічних систем та захисного обладнання (вентиляції, очисних споруд, засобів індивідуального захисту);
– захворювання викликані дією фізичних факторів (вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість) – 825 діагнози (40%), що зумовлено в першу чергу застарілим обладнанням, яке генерує високі рівні шуму та вібрації, а також конструкційними недоліками машин та механізмів, тривалим стажем роботи в умовах впливу шуму, локальної та загальної вібрації (більш ніж 20 років);
– захворювання пов’язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем (радикулопатії та інші) – 469 діагнози (22,6%), що зумовлено значною долею важкої ручної праці в даних галузях промисловості (металургія, гірничо-добування) ;
– інші причини – 9 діагнозів (0,4%).
Основні причини виникнення хронічних професійних захворювань:
– недосконалість технологічних процесів та устаткування;
– тривалий стаж роботи працівника в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, що перевищують ГДК, ГДР;
– відсутність протипоказань до роботи у шкідливих умовах праці за результатами попередніх та періодичних медичних оглядів.
Щодо рекомендацій роботодавцям?
Заходи, рекомендовані керівникам підприємств, закладів охорони здоров’я з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічних професійних захворювань:
– якісна організація та проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року, а також працівників, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час, у відповідності до вимог статті 17 Закону України «Про охорону праці», Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я 08.09.2025 №139
– оздоровлення працівників, з порушеннями стану здоров’я, раціональне працевлаштування (без впливу шкідливих виробничих факторів) або звільнення з роботи, яка протипоказана за станом здоров’я;
– забезпечення у повному обсязі працівників на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці: спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту (далі – ЗІЗ),
– підвищення контролю відповідальних осіб та працюючих за використанням під час роботи спецодягу, спецвзуття, ЗІЗ для захисту органів дихання, слуху, очей, обличчя, рук та інших засобів індивідуального та колективного захисту, згідно з діючими галузевими нормами видачі спецодягу, взуття та інших ЗІЗ та у відповідності до статті 8 Закону України «Про охорону праці»;
– своєчасне та якісне проведення планово-попереджувальних ремонтів, ревізії вентиляційного обладнання в цехах і підрозділах підприємств;
– забезпечення додержання режиму праці, відпочинку, норм фізичного навантаження, питного режиму працівників підприємств, згідно вимог ДСП 3.3.1.038-99 «Підприємства чорної металургії»;
– у виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі величини параметрів мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, передбачити заходи щодо захисту від можливого переохолодження та перегрівання працюючих, згідно з п. 6 ДСП 3.3.1.038-99 «Підприємства чорної металургії», ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень та інші.
Рівень хронічної професійної захворюваності в працівників підприємств Запорізькій області залишається стабільно високим на протязі тривалого часу. Для вирішення питання його зниження необхідний комплексний підхід, спільні зусилля держави (органів управління всіх рівнів), територіальних органів Держпраці, роботодавців, профспілок, Пенсійного фонду і закладів охорони здоров’я, які проводять попередні та періодичні медичні огляди.
Головний державний інспектор відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Сергій Чайковський