Сьогодні люди перестали боятися інфекцій, проти яких було винайдено вакцини.
Дехто навіть дозволяє собі відмовитися від щеплень під впливом дезінформації та
ворожих маніпуляцій.
Хоч ми й не бачимо дії вакцин, вони бережуть наше здоров’я. Відмова від них – це
загроза не лише для вас, але й для людей довкола. Вакцинація – це ключовий
інструмент для запобігання епідеміям, ускладненням і смертям від захворювань, яких
можна уникнути завдяки щепленням.
Тезу про дієвість і важливість вакцинації підтверджує історія людства. Поки у 1963
році не розробили вакцину проти кору, епідемії цієї хвороби виникали кожні 2-3 роки.
Понад 2,6 млн людей помирали від кору кожен рік. Або поліомієліт – ця хвороба
може викликати параліч всього за кілька годин. Вона забирає життя близько 5-10%
паралізованих. На початку 1950-х років поліомієліт спричиняв понад 15 000 випадків
паралічу щороку. Після появи вакцини кількість випадків різко скоротилася. З 1979
року у США не зафіксовано жодного випадку поліомієліту, а в усьому світі ця хвороба
майже повністю викорінена. Пандемії грипу були звичним явищем до поширення
вакцини в 1945 році. Наприклад, так звана «іспанка» забрала понад 20 млн життів у
1918-1919 роках. Поява вакцини докорінно ссе змінила. У 2018-2019 роках вона
запобігла близько 4,4 млн випадкам захворювань на грип, мільйонам звернення до
лікарів і десятками тисяч госпіталізацій.
Відмова від щеплення руйнує колективний імунітет
Масова відмова від вакцинації – це передвісник того, що хвороби можуть почати
поширюватися знову. Це ставить під загрозу всіх: не лише невакцинованих, а й тих,
хто не може отримати щеплення через постійні чи тимчасові медичні
протипоказання.
Тому колективний імунітет – це захист усіх. Особливо це стосується вразливих
верств населення:
● Дітей;
● Літніх людей;
● Людей з хронічними захворюваннями.
Колективний імунітет продемонстрував свою силу під час глобальної кампанії з
ліквідації натуральної віспи, яка у 1940-1960-х роках, до початку кампанії, забирала
близько 2 мільйонів життів щороку. Завдяки масовій вакцинації, останній випадок
віспи був зафіксований у 1977 році, а в 1980 році ВООЗ офіційно оголосила про
повне викорінення хвороби. Високий рівень колективної імунізації унеможливив
подальше поширення вірусу.
Відсутність вакцинації веде до смерті від кашлюку, дифтерії й правця
Кашлюк є смертельно небезпечним для немовлят, оскільки може викликати апное
(тимчасову зупинку дихання) та призвести до летальних випадків. До впровадження
обов’язкової вакцинації кожна десята інфікована дитина помирала, а зараз кількість
випадків зменшилася у 150 разів. Проте навіть сьогодні кашлюк щороку забирає 160
000 життів, переважно дітей до одного року. В Україні у 2024 році зареєстровано
6073 випадки кашлюку за вісім місяців. Це число майже у 22 рази більша, ніж за
аналогічний період минулого року.
За інфікування дифтерією в невакцинованих людей без належної допомоги
летальність становить 29%. Також є висока ймовірність інвалідності.
Якщо у неонатальний період (від народження до закінчення повних 28 діб життя) у
дитини виникає правець, то ймовірність летальності – 80%. У випадку, коли мати
дитини вакцинована, ймовірність захворіти у новонародженого на 88% нижча. Також
за таких умов перебіг захворювання буде легшим, а смертність знижуються на 92%.
А оскільки правець не передається від людини до людини, то колективного імунітету
від нього не існує, і вакцинація — єдиний спосіб захиститися від цієї хвороби.
Пам’ятайте: до початку вакцинації у віці двох місяців захист новонародженого від
кашлюку, дифтерії та правця повністю залежить від матері й того, чи вакцинована
вона проти цих хвороб.
А загалом, кожна дитина в Україні має отримати щеплення проти десяти
небезпечних інфекцій за Національним календарем профілактичних щеплень: проти
гепатиту B, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюка,
поліомієліту та гемофільної інфекції типу B. https://tinyurl.com/bdd9jtm2
Вакцинуватися мають і дорослі. Наприклад, проти правця та дифтерії треба робити
ревакцинацію кожні 10 років.
Якщо ви пропустили планове щеплення, зверніться до свого сімейного лікаря – він
складе для вас індивідуальний графік вакцинації.
