Сказ: чим небезпечне захворювання?
За шість місяців поточного року в Запорізькій області було зафіксовано звернень за медичною допомогою в заклади охорони здоров’я – 1105 осіб, з них дітей – 244 осіб, – повідомляє відділ епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Державної установи “Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”.
Звернення були пов’язані з укусами диких тварин (лисиці, кажани, гризуни) випадки, свійські тварини (собаки, коти, велика рогата худоба). Станом на 01.09.2024 підтверджений діагноз сказу поставлено 53 тваринам: 3 – велика рогата худоба, 19 – собаки, 27 – коти.’
Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб вкотре нагадує, що сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Воно характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи.
Вірус сказу вражає центральну нервову систему. Якщо людина не отримує відповідної медичної допомоги після укусу, пошкодження шкіри, ослинення твариною, вірус може викликати захворювання головного мозку, що врешті-решт призведе до смерті. Летальність від сказу для людей після появи симптомів — 100%. Сказу можна запобігти, щорічно вакцинуючи свійських тварин, тримаючись подалі від диких тварин і звертаючись по медичну допомогу до появи симптомів.
Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини.
Ранні симптоми сказу можуть проявлятися у вигляді лихоманки з болем і незвичного або незрозумілого поколювання чи печіння (парестезії) у місці рани. На пізніших стадіях вірус поширюється на центральну нервову систему, спричиняючи смертельне запалення головного та спинного мозку.
Інкубаційний період захворювання може варіюватися від 1 тижня до 1 року, але зазвичай становить 2-3 місяці. Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.
На початку інфікування у людини підвищується температура, вона відчуває біль, поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Вакцина є. Таких щеплень за класичною схемою має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.
Для профілактики сказу необхідно вакцинувати тварин щорічно, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин.
Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців.
Будьте здорові та обізнані.
