24 квітня – Всесвітній день боротьби з менінгітом

24 квітня – Всесвітній день боротьби з менінгітом

Менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку. Це тяжке захворювання, яке часто призводити до смерті і вимагає негайного надання медичної допомоги.

Збудниками захворювання є кілька видів бактерій, вірусів, грибків та паразитів. Більшість інфекцій, при яких є прояви менінгіту,  можуть  передаватися від людини до людини.

Проти деяких основних бактеріальних збудників менінгіту існують ефективні методи лікування та вакцини. Проте менінгіт залишається серйозною загрозою у всьому світі.

Існує чотири головні збудники, які викликають  бактеріальний  менінгіт:

менінгокок;

пневмокок;

гемофільна паличка;

стрептококи групи B.

У всьому світі більше половини всіх випадків менінгіту зі смертельними наслідками викликані цими бактеріями, які також викликають низку інших тяжких захворювань, таких як сепсис та пневмонію.

Кого відносять до груп ризику?

Менінгіт реєструється у  людей будь-якого  віку, проте найбільшому ризику піддаються діти раннього віку. Новонароджені схильні до найбільшого ризику зараження стрептококом групи В, діти раннього віку – менінгококом, пневмококом та гемофільною інфекцією.  Підлітки та молоді дорослі більшою мірою схильні до ризику захворювання на менінгококову інфекцію, тоді як у  людей  похилого віку  частіше реєструють  пневмококову інфекцію.

Найбільший ризик відзначається за умови у тісного контакту з хворим, наприклад, під час масових скупчень людей, у таборах біженців, у перенаселених житлових приміщеннях, гуртожитках. Фактором ризику також   э будь-який імунодефіцит.

Як передаються  збудники, які можуть викликати менінгіт? Більшість з них присутні в слизовій носоглотці людини та  поширюються повітряно-краплинним шляхом з респіраторними виділеннями та виділеннями з горла. Важливим є те, що людина може бути носієм збудника без будь-яких клінічних проявів, наприклад при менінгококовій інфекції.

Поширеними симптомами менінгіту є ригідність м’язів потилиці – при цьому спазм м’язів шиї не дозволяє пригнути голову пацієнта до грудної клітки, провокує опір та біль, також характерний сильний головний біль – пульсуючий або розпираючий, який не проходить після прийому анальгетиків та НПЗП, нудота та блювота, брадикардія, дихальна недостатність.

Також можуть бути  неврологічні порушення (наприклад, втрата слуху або зору,  слабкість м’язів кінцівок).

У немовлят симптоми менінгиту   відрізняються від симптомів, характерних для дорослих. Зокрема, для раннього віку характерні: зниження активності та сонливість; дратівливість та невтішний плач; зниження апетиту; ригідність або млявість тіла; набрякле тімʼячко

У кожного п’ятого пацієнта, який переніс  менінгіт, можуть спостерігатись довгострокові наслідки захворювання. До них відносяться втрата слуху, судоми, слабкість у кінцівках, порушення зору, мови, порушення пам’яті, труднощі у спілкуванні.

Менінгіт є нагальним станом. Він може призвести до смерті протягом кількох годин (блискавична форма) і вимагає надання невідкладної медичної допомоги.

Хворі на менінгіт не можуть  отримувати допомогу в домашніх умовах!

Будь-яка людина, у якої проявляються ознаки або симптоми менінгіту, має негайно звернутися за допомогою до медичного закладу. Це дозволить призначити своєчасне та адекватне лікування та належний догляд.

Вакцинопрофілактика забезпечує найкращий захист від поширених видів бактеріального менінгіту.

Уже багато років застосовуються зареєстровані вакцини проти менінгококів, пневмококів та гемофільної інфекції. Відомо кілька різних штамів (так званих серотипів) цих бактерій, і вакцини спрямовані на вироблення імунітету до найбільш небезпечних з них

Вакцинація проти гемофільної інфекції відноситься до обов’язкової та входить до національного календаря профілактичних щеплень, фінансується державою. Вакцинація проти менінгококової інфекції, пневмококової інфекції проводиться за власні кошти.

У Запорізької області за 2024 рік та три місяці поточного року проти менінгококової інфекції вакцинувалось 333 дитини, проти пневмококової інфекції – 862 дитини. Вакцини є в наявності у аптечної мережи, для придбання потрібен рецепт від сімейного лікаря.

До профілактичних заходів також відноситься  застосування антибіотиків (хіміопрофілактика), застосовується, в основному,  у вогнищах менінгококової інфекції –  своєчасне призначення антибіотиків особам, які перебували в тісному контакті з хворими на менінгококову інфекцію, знижує ризик інфікування