Вплив стресу на серцево-судинну систему

Під час війни всі ми живемо в стані постійного стресу – це природна реакція на небезпеку. Але коли цей стрес не минає місяцями або навіть роками, він починає шкодити нашому здоров’ю, особливо серцево-судинній  системі.

Коли ми хвилюємось, серце починає битися швидше, а тиск – піднімається. Якщо це триває довго, зростає ризик серцевих нападів, інсульту, або збоїв у серці. Людина може відчувати біль у грудях, перебої в серцебитті, задишку, навіть якщо ніколи раніше не мала таких проблем.

Постійне хвилювання, страхи, сльози – усе це б’є не тільки по душі, а й по серцево-судинній  системі.

Навіть якщо ви не на передовій, але постійно читаєте новини, турбуєтесь за рідних або втратили дім – ваше тіло це відчуває.

Що відбувається з організмом під час стресу

Мозок подає сигнал “Тривога!” Включається “сигналізація” – активується нервова система, що викликає наступні прояви в організмі:

• серце “стукає, як скажене”, відчувається прискорене серцебиття або “в грудях щось не так”;
• нема чим дихати, людина дихає частіше, коротко – здається, що не вистачає повітря;
• тіло напружене, затискаються плечі, спина, щелепа. Звідси біль у м’язах і голові;
• трясуться руки, пітніє тіло, це теж реакція на стрес. У когось – мороз по шкірі;
• поганий апетит або переїдання, когось стискає шлунок – не може їсти. А хтось “заїдає” стрес;
• плаксивість, злість, дратівливість, людина ніби не керує емоціями – то кричить, то мовчить, то плаче;
• поганий сон, заснути важко, або сняться тривожні сни. Можеш прокидатися серед ночі.

Щоб уникнути хвороб, важливо знати прості способи, як дбати про себе

Ходіть пішки, робіть легку зарядку, навіть 15 хвилин – краще, ніж нічого. Рух знижує стрес і нормалізує тиск.

Декілька разів на день робіть повільні вдихи-видихи (наприклад, 4 секунди вдих, 6 – видих).Це заспокоює нервову систему й зменшує навантаження на  серцево-судинну систему.

Обмежте споживання важких новин: не читайте їх перед сном, не прокидайтеся з телефоном. Шукайте хороші історії -це теж частина зцілення.

Не тримайте усе в собі. Діліться емоціями з тими, кому довіряєте. Це зменшує внутрішню напругу.

Намагайтеся лягати і вставати в один і той самий час. Якщо не можете спати – допоможуть дихальні вправи, теплий чай, спокійна музика.

Якщо немає апетиту намагайтеся з’їсти щось легке кожні 3-4 години: кашу, суп, йогурт, банан. Додавайте до меню продукти-антистреси:

• горіхи, насіння – заспокоюють нерви, багаті на магній; риба, яйця, курка – білок підтримує силу та імунітет; зелені овочі (броколі, шпинат), бобові -джерела фолієвої кислоти та заліза; вівсянка, гречка – “повільні” вуглеводи для стабільного настрою; банани, темний шоколад – покращують настрій.

Пийте воду, стрес сушить організм. Вода “розріджує” кров і зменшує навантаження на серце – це особливо важливо під час сильного хвилювання.

Вживайте менше кави й енергетиків, вони збуджують мозок,  при стресі це може викликати ще більше тривоги, паніки, дратівливості.

Не “заїдайте” тривогу фастфудом, швидка їжа дає коротке задоволення, навантажує шлунок і посилює втому.

Якщо серце “стрибає”, болить грудна клітка, часто паморочиться голова – зверніться до сімейного лікаря.

Пам’ятайте: Ваше здоров’я – це теж фронт. І про нього варто дбати щодня. Бережіть себе. Ваша серцево-судинна  система, теж заслуговує на тил.

Матеріал підготувала Вікторія Черкасова, завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб